uk
Free
Панас Мирний

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відомий роман Панаса Мирного порушує значущі проблеми українського суспільства другої половини XIX ст. Глибоко розкриває автор психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання. Але навіть не де примушує нас перечитувати роман знову і знову… Крізь увесь твір стержнем проходить філософська ремінісценція, взята з Біблії і винесена у заголовок роману: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Вічне питання залишається без відповіді протягом багатьох тисячоліть і примушує нас і сьогодні замислюватися над вічним протистоянням добра і зла.
406 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Makezyshared an impression3 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    😄LOLZ

    Довольно неплохое произведение Мирного, читается более сложно в отличие от другой украинской литературы того времени, хотя часто пишут по другому.Рекомендую для чтения в возрасте до 20 . Можно рассмотреть и вывести для себя пару советов. Роман был написан в Женеве на то время , книга описывает большой труд, тяжкие страдания простого народа . Из проблем , которые заставляет осмыслить произведение : что преследует действие людей? Зло создаёт добро? Можно-ли простить грех?
    Персонажей тут много и у каждого своя трагическая доля, а что и как вам уже следует узнать при самом чтении . Каждый в конце произведения сделает свой вывод про насилие, зло, осуждаю, презираю, сочувствую главному герою?

  • Наталя Сидорshared an impressionlast year
    💧Soppy

    Рекомендую

  • Victoriya Bulichshared an impression5 months ago
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths
    🚀Unputdownable
    💧Soppy

Quotes

  • Таньчикhas quoted3 years ago
    Ішов справді парубок. На перший погляд — йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де–где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...
  • Martahas quoted3 years ago
    «Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачi», – одмовляла чиста, бiла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-пiд свити.

    Харак. Чіпка

  • Возможно кошкаhas quoted2 years ago
    Ми не тiльки над скотиною знущаємося, – ми й свого брата часом черкнемо...

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)