Тому, що ти є

: ніколи не буває запізно, навіть тоді, коли вже точно спізнилися…

Гидке те слово — «стабільність», бо в болоті також панує стабільність, однак від того болото не перестає тхнути болотом.

Вони сидять посеред мосту: безрідний старий самітній пес і побита хворобою та життям жінка. Вони розуміють одне одного без слів. Оксана плаче, а собака лише час від часу відповідає тихим скімленням і лежить поруч, печально поклавши морду на лапи.

Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.

Юрій Рибчинський

ті, кого ми любимо, заслуговують на щастя найбільше.

«Мудрих доля веде — дурних волочить»

казка завжди закінчується щасливо, тому що оповідач не знає, що після щастя робити з героями?..

Коли дивишся в очі тих, кого любиш найдужче й кого щойно заледве не втратив, зачинаєш розуміти, що насправді ані гроші, ані статки не мають зовсім ніякого значення, бо, крім усіх отих матеріальних примх, є щось таке, що міцно тримає людину над поверхнею землі, не даючи їй змаліти до рівня мурашиного, і те щось, очевидно, є любов, бо вона єдина, заради чого варто дихати, будувати, іноді руйнувати і, врешті, існувати.

«Совісних людей у політику не пускає совість»,

“і горе, і щастя на дні пляшки лежать. Тре випити, щоб дістати. Може, того разу повезе й трапиці щастя?”