Як людина мислить

Спокій розуму — одна з прекрасних перлин мудрості.

Перш, ніж людина зможе досягти чогось, навіть в мирських справах, вона повинна підняти свої думки над рабськими тваринними примхами.

Людина з чистими думками не стає раптово на дорогу злочинів під дією якоїсь зовнішньої сили; злочинна думка довгий час тайно визріває в її серці, і у підходящий момент просто виривається назовні зі всією накопиченою міццю.

правда в тому, що гнобитель і раб є напарниками в невігластві

Відсутність життєвих цілей — порок, і таке «дрейфування» не годиться для того, хто хоче уникнути катастрофи та руйнування.

людина може знайти будь-яку істину, пов'язану з її сутністю, якщо буде копати глибоко у шахтах своєї душі.

Вони самі себе створюють» силою думок, що їх вони обирають та заохочують; тієї істини, що саме розум — наш головний творець, як внутрішнього світу — характеру, так і зовнішнього середовища — оточуючих обставин, і що, можливо, донині вони просто жили у невіданні та стражданнях, але відтепер зможуть творити свідомо та з радістю.

Благородний та величний характер — це не прихильність долі чи випадку, а результат постійних зусиль у вихованні правильного мислення, що нероздільно пов'язане з позитивними думками. Нечестивий та жорстокий характер, в результаті того ж процесу, є наслідком постійного затаювання негативних думок.

Людина завжди господар, навіть у своєму найслабшому та знедоленому стані

Людина стає справжньою людиною лише тоді, коли припиняє нити та звинувачувати, і починає шукати приховану справедливість, яка регулює її життя. І коли вона пристосовує свій розум до цього регулюючого фактору, вона припиняє звинувачувати інших у своєму стані, і починає нарощувати свою міць завдяки сильним та гідним думкам