Останній роман Кларісе Ліспектор справедливо вважають вінцем творчості однієї з найвідоміших письменниць Латинської Америки. Ніби чарівними ножицями письменниця відсікає від читача (певна річ – упередженого) думки про злидні, страх, любов і смерть. І водночас майстерно проводить його таємницями життя, залишаючи десь глибоко у душі надію на щастя.
Роман складається з коротких фрагментів, що їх Ліспектор та її секретарка Ольга Бореллі ретельно збирали впродовж тривалого часу. Кларісе ще не знала тоді, що помирає, і тому нікуди не поспішала, хоча текст сповнений передчуттям близької смерті.
Роман було вперше опубліковано 1977 р., за два місяці до смерті авторки. У 1986 р. фільм, знятий за романом, отримав приз «Срібний ведмідь» на Берлінському міжнародному кінофестивалі — за кращу жіночу роль.