Отже, ще раз нагадаю про мотивацію походу: ми йдемо до чарівника, до фей, до снігу, до найвищої на світі річечки, до виробника трансформерів чи до Баби-Яги загадувати бажання. Але аж ніяк не «мовчи і йди, бо так мама і тато роблять» чи «ми гуляємо, бо тут красиво» — це точно не прокатить.
Ті ж правила поширюються і на урбаністичні терени. В жодному разі, збираючись із подругою і дітьми на шопінг, не анонсуйте цю чудову розвагу: «Ми йдемо в магазин, купимо мамі сукні». Тим більше, утримайтеся від гіркої правди: «А ще мама переміряє вісімсот пар туфель і потім буде довго думати, які відкласти, відтак півдня шукатиме щось краще і повернеться за тими, найпершими, бо так завжди буває — і дурепа мама, що не взяла їх одразу ж».
Без додаткової людини, до речі, жодного шопінгу в вас не вийде в принципі — не плекайте даремних надій. Тому просіть вірну подругу-камікадзе або вашого чоловіка чи бойфренда (останній може все ще намагатися вам сподобатися і посилено буде показувати, що ваші діти — його щастя), повідомте їм про їх життєву важливість і вирушайте.