«Людська істота завжди палко бажає співчуття. Дитина охоче показує синець чи спеціально завдає собі якоїсь шкоди, щоб викликати співчуття. З тією ж метою дорослі... виставляють свої опіки, розповідають про нещасні випадки, хвороби, подробиці хірургічних операцій, які вони перенесли. Жаль до самого себе через реальні або уявні біди — це почуття, тією чи іншою мірою властиве кожному».