— А що, як ми просто обіймемось?
Вона пригорнула мене до себе.
Я заплакав і стиснув її в обіймах так сильно, наскільки зміг. Її плече ставало мокрим, і тоді я подумав: «Може, і справді можна виплакати всі сльози. Може, бабуся правду казала». Мені було приємно про це думати, бо в цю мить я справді хотів, щоб вони вичерпалися.