uk
Free
Іван Нечуй-Левицький

Князь Єремія Вишневецький

Єремія Вишневецький — історичний персонаж, жорстокий магнат, відомий своїми розправами над повсталими козаками та селянами. У романі видатного українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького розповідається про життя князя Вишневецького, яке переплітається з трагічною історією України XVII століття, де живі заздрять мертвим, а запеклого ворога важко відрізнити від рідного брата. У виданні також представлені інші історичні твори Нечуя-Левицького. Нариси «Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом» і «Брюховецький та Тетеря» подають читачеві достовірну картину народно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та змальовують початок страшної української Руїни. Видання адресоване широкому загалу шанувальників вітчизняної літератури.

Ivan Nechuj-Levyc'kyj – Knjaz' Jeremija Vyshnevec'kyj
339 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Viacheslav Fedorchukshared an impression5 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot

    Дуже потужна книга. Різнобарвна, насичена українська мова з безліччю рідковживаних слів. Коли читаєш про ті страшні жорстокі часи, розумієш яке щастя жити сьогодні, і як докорінно змінився світ за ці 300-350 років.
    Книга спонукає читати ще про давню трагічну українську історію.
    Книга дає розуміння, що ніхто крім нас самих не побудує щасливу і заможну Україну.
    Книга спонукає полишити все зайве, зосередитись на своїй справі, і щоденно сумлінно, важко та з завзяттям працювати над собою, над своєю справою життя, аби хоч трохи змінити себе, свою країну та згодом і весь світ на краще.

  • anamolfarshared an impression7 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    🚀Unputdownable
    😄LOLZ

Quotes

  • vovaparh1993has quoted3 months ago
    одну мить виріс ліс шибениць та паль, а на їх висіли
  • Віталік Корінецьhas quoted2 years ago
    Тепер в цей страшний час Конецпольський метушився по наметі, крутився, як муха в окропі, не знав, що хапати, що кидати, брав одне й кидав на стіл, брав друге й кидав додолу. В його руки трусились, неначе в пропасниці. Він вхопив капшук з червінцями і навіщось кинув на стіл. Червінці брязнули і розкотились та розсипались по столі, по неприбратому срібному посудові. Дрижачими руками він хапав розсипані червінці й ховав їх в кишені. Йому в руки влізла золота сільничка з сіллю: він убгав в кишеню й сільничку, потім вхопив заразом з червінцями срібну чарку і засунув її в другу кишеню, а далі налапав окраєць паляниці, й паляниця опинилась в кишені. Повернувшись назад, він кинув оком на дорогий кинджал з золотим держалном, вхопив його й засунув туди ж таки, в кишеню. Кинджал штрикнув гострим кінчиком в ногу. Конецпольський крикнув, вихопив кинжал з кишені, пожбурив його додолу, а сам вискочив надвір, покинувши на столі капшук з червінцями.
  • Віталік Корінецьhas quoted2 years ago
    - Ти кат! Навіщо ти згубив нас із світа? Хто тобі дав право над нашим животтям, над нашою волею? Ми не будемо далі робити тобі панщини, не будемо більше давати тобі нашої сили, нашого здоров'я, щоб ти гарбав собі в скрині золото й срібло, пив дорогі вина, ставив високі палаци. Ти зробив собі рай на землі, а нас живцем закинув у пекло ще за нашої живності. Не послухатимемо тобі, не робитимемо панщини на вас, панів!

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)