Ми проти вас

— І ти це зробила за тарілку картоплі? Дівчинко, а що ж би було, якби я дала тобі кусень м’яса?
Цаккель, не перестаючи кашляти, сміється.
— Мушу визнати, що я починаю любити пиво. Там багато вітамінів.

— Стоїш ти — стою і я, — каже він.
Після цього Ана перестає сміятися і цілує його. Усе-таки нормальні любовні історії ніколи її не цікавили.

— Я не хочу, щоб ти бився за мене! Не хочу, щоб ти щось заради мене робив! Я хочу, щоб ти ВІРИВ у мене. Не треба мене кудись вести, я хочу, щоб ти підтримував мене, а я вже сама дійду туди, куди треба!

Якби в Ани й Відара була звичайна історія любові, вони, можливо, прожили б разом усе життя. Можливо, встигли б набриднути одне одному, розійтися або ще сотні разів закохатися одне в одного. Цілком звичайне життя тягнеться довго, якщо живеш його разом із кимось.

Давній тренер Жанетт часто розповідав про «інтелект тіла» — що деяким борцям властиве щось подібне на абсолютний слух у музикантів: побачивши рух, вони інстинктивно, самим тілом знають, як його відтворити.

Тому що, Майє, люди часом помиляються.

— Якщо вони ненавидять тебе, то, виходить, ти все робиш правильно! Ти найкращий! Вони ніколи б не стали так сильно ненавидіти тебе, якби ти не був найкращим!

— Ніколи не смій говорити мені, що я здалася! Чорт, я ж тільки те й роблю, що стараюся НЕ здаватись!

Майя прогулює школу. Але вона прискіпливо вибирала такий день, коли майже нема уроків. Навіть порушуючи правила, вона порушує їх зовсім трохи.

Це похорон однієї жінки, але вона була багатьма різними жінками для тих, хто залишився без неї.