Прочла 129 бумажных страниц из 279. И все время принуждала себя читать дальше: «ну, вот-вот, вот-вот, станет интереснее». Не стало. Увы :(
В якийсь момент здалося що історія розповідає про чергову «Бідну Настю», але ж ні. Багато різних тем підіймає книга, але це не романтика, соплі, важка доля і несправедливі пани, це — ілюзії. Чомусь так легко ми їм піддаємось і нав‘язуємо собі обов‘язки, яких від нас не чекають і драматичне, довгостраждале кохання, якого не існує. Мене книга торкнула до глибини душі. Дорослий, сильний твір, який вартий часу і вартий тих думок і емоцій які переживаєш читаючи його.
Книга наповнена цікавими словами. Незвична мова, атмосфера початку минулого століття, детальні описи героїв-все це переносить геть у інший вимір. Навіть не віриться, що авторка наш сучасник. Дуже рекомендую!