1984

Вважалося, що коли він не працює, не їсть і не спить, то має брати участь в одній із колективних розваг — було дещо небезпечно демонструвати, що тобі подобається бути на самоті чи просто одному гуляти. У Новомові для цього навіть існувало спеціальне слово: таку властивість характеру називали саможит, маючи на увазі індивідуалізм і дивацтво.

«Свобода — це можливість сказати, що два плюс два буде чотири. Якщо це можливо, то з цього випливає все інше».

Найлютіший ворог, подумав він, це власна нервова система.

СТАРШИЙ БРАТ ПИЛЬНУЄ ЗА ТОБОЮ

Росіяни піддавали гонінням єресі значно набагато жорстокіше ніж це робила Інквізиція. І вони уявляли собі, що вони навчилися і засвоїли уроки з помилок минулого; вони знали, у будь-якому разі, що вони не повинні створювати мучеників. Перш ніж вони виставляли своїх жертв на публічний суд, вони навмисно та свідомо встановлювали собі за необхідне знищити вщент їх гідність. Вони розкладали їх тортурами та самотністю допоки вони не ставали жалюгідними, холопуючими покидьками, які зізнавалися у будь-чому щоб не вкладали їм у вуста, щиро вкривали себе лайкою, звинувачували та прикривалися один одним, скиглили про пощаду.

Декларації Незалежності :

МИ ВВАЖАЄМО ДАНІ ІСТИНИ САМОДОВЕДЕНИМИ,

ЩО УСІ ЛЮДИ СТВОРЕНІ РІВНИМИ, ЩО ВОНИ

ОБДАРОВАНІ СВОЇМ ТВОРЦЕМ БЕЗПЕРЕЧНИМИ

НЕВІД’ЄМНИМИ ПРАВАМИ, СЕРЕД ЯКИХ Є ПРАВО НА ЖИТТЯ,

ВОЛЮ, І ПРАГНЕННЯ ЩАСТЯ.

ЩОБ ГАРАНТУВАТИ ДАНІ ПРАВА, СЕРЕД ЛЮДЕЙ ЗАПРОВАДЖЕНІ УРЯДИ, ЩО ОТРИМУЮТЬ СВОЮ ВЛАДУ З ДОЗВОЛУ ТИХ КИМ ВОНИ КЕРУЮТЬ. ЯКЩО Ж БУДЬ-ЯКА ФОРМА УРЯДУ СТАЄ РУЙНІВНОЮ У СВОЇХ ЦІЛЯХ, ТО НАРОД МАЄ ПРАВО ЗАМІНІТИ АБО Ж ЗНИЩИТИ ЙОГО, І ЗАПРОВАДИТИ НОВИЙ УРЯД...

Він знову підвів очі і поглянув на той портрет Старшого Брату. Це Колос, що міцно стояв розставивши ноги на цьому Світі! Це Скеля об яку всі ці орди з Азії намарно розбивають себе! Він подумав яким чином ще десять хвилин тому – так,лише десять хвилин тому – там все ще була двозначність у його серці коли він гадав чи ці новини з фронту можуть бути про перемогу чи поразку. Ах, це було значно більше ніж ця суцільна загибель Євразійської армії! Багато змінилося у ньому з того першого дня у Міністерстві Любові, але ця остаточна, незамінна, зцілююча зміна так ніколи і не відбувалася аж до цієї миті.

Він повернувся у Міністерство Любові, цілковито пробаченим, зі своєю душею білою та чистою наче сніг. Він перебував на публічній лаві підсудних, зізнаючись в усьому, втягуючи усіх. Він йшов донизу по цьому вкритому білим кахлем коридору, з тим відчуттям ходи у сонячному світлі, і з озброєним охоронцем поза своєю спиною. Ця довгоочікувана куля проникала до його мозку.

Він пильно поглянув догори на це величезне обличчя. Сорок років воно надало йому аби дізнатися та засвоїти якого роду посмішка була прихована за цими чорними вусами. О жорстоке, марне непорозуміння! О уперте, свавільне самовигнання від цих люблячих грудей! Дві пропахлі джином сльози просочилися по боках його носу. Але це було добре, усе було добре, ця боротьба скінчилася. Він здобув цю перемогу над самим собою. Він любив Старшого Брата.

Він вичавив цей образ геть зі свого розуму. Це був фальшивий спогад. Час від часу його турбували фальшиві спогади. Вони не мали жодного значення допоки ти знав чим вони були насправді. Деякі речі відбулися, інші не відбулися.

ясні Сльози заструменіли з його очей. Офіціант,що проходив повз, зауважив що його стакан був порожній і повернувся з пляшкою джину.

Він узяв свій стакан й понюхав над ним. Це пійло ставало не менш, але більш жахливим з кожним ним випитим ковтком. Але воно стало тою стихією у яку його було занурено. Воно було його життям, його смертю,і його воскресінням. Це був джин тим що занурювало його у ступор кожної ночі, і джин тим що воскрешало його кожного ранку.