uk
Books
Микола Гоголь

Тарас Бульба

  • hfcsj5cnqxhas quoted4 months ago
    коли комисари не поважали старшину і стояли перед нею, не скинувши шапки; коли глумилися над православною вірою й не шанували прадідівських звичаїв і, нарешті, коли ворог був бусурмен чи турчин, супроти яких він вважав конче потрібним усяк час уживати зброї на славу християнства
  • hfcsj5cnqxhas quoted4 months ago
    І цей погук був, мов та іскра, що падала на суху солому
  • hfcsj5cnqxhas quoted4 months ago
    — Та він добре б'ється! — промовив Бульба, зупин
  • vladyslava malanskahas quoted5 months ago
    Вічно невгамовний, мав себе за покликаного оборонця віри православної
  • Мілана Полтавецьhas quotedlast year
    блискучого, як вогонь, сукна, підперезані мережаним поясом; турецькі, золотом биті, пістолі були засунуті за пояс; шабля бряжчала при боці. Їхні лиця, ще не дуже засмаглі, здавалося, покращали й пояснішали; молодий чорний вус тепер наче яскравіше відтіняв їхню білизну і дужий, могутній цвіт юності; вони були прегарні під чорними смушковими шапками з золотим верхом
  • Мілана Полтавецьhas quotedlast year
    віддавав свої накази, метушився в стайні і сам вибирав для синів своїх найкраще убрання.
    Учорашні бурсаки раптом перемінилися: замість брудних чобіт — червоні сап'янці зі срібними підківками; шаровари, як Чорне море завширшки, з силою складок і зборок, обперезані золотим очкуром; до очкура начеплено було довгі ремінці на люльку з китицями та всякими брязкальцями. Кармазинові жупани, з
  • Мілана Полтавецьhas quotedlast year
    Тарас був із корінних полковників давнього гарту:
  • Мілана Полтавецьhas quotedlast year
    Бульба був страшенно впертий. То був один із тих характерів, які могли з'явитися лише тяжкого XV сторіччя в напівкочовому закутку Європи, коли панували праведні й неправедні уявлення про землі
  • Мілана Полтавецьhas quotedlast year
    Сини його щойно позлазили з коней. То були два здоровенні парубки, які дивилися ще з-під лоба, як усі семінаристи, що лишень покінчали науки. Здорові, рум'яні їхні лиця укривав ніжний пух, що не знав іще бритви. Вони дуже завстидалися з такого батькового привітання і стояли нерухомо, потупивши очі в землю.
  • Crusified dovehas quoted2 years ago
    — Нехай би тепер хто спробував! — промовив Андрій. — Хай тепер хто зачепить! От нехай тільки трапиться яка татарва, — знатиме, що то за штука — шабля козацька!

    — Добре, синку! Їй-богу, добре!
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)