Ерік Берн

Суттєвою характеристикою людської гри є не те, що емоції помилкові, а те, що ними можна керувати

Самотня людина може структурувати час двома способами: активністю і фантазією

Мета кожного члена об’єднання — це здобуття якомога більшої кількості задоволень від своїх транзакцій з іншими членами.

Перше правило спілкування — це те, що спілкування триватиме рівно доти, доки транзакції є взаємодоповнюючими, і як наслідок, спілкування може, в принципі, продовжуватися до нескінченності.

«Це ваша Дитина» означає: «Порядок і мета вашої реакції є такими самими, як і в дів­чинки / хлопчика, якими ви були раніше».

Берн визначив погладжування як визнання, яке одна людина дає іншій, як невід’ємну частину фізичного та психічного здоров’я

одиночне ув’язнення є одним із найстрашніших покарань навіть для ув’язнених, загартованих фізичною жорстокістю

Зі зростанням труднощів у досягненні компромісу кожна людина дедалі більше вирізняється у своєму прагненні до визнання, і це саме ті відмінності, які пасують різним соціальним зв’язкам і визначають долю людини.

н чесно питав їх: «Що ви бажаєте змінити? І як ми дізнаємось, що ви це зробили?» Ці питання допомагали сформувати чітке визначення цілей і, таким чином, особливих критеріїв

Берн позначає сплетіння, які розвиваються на початкових етапах життя, Я-станом Дитина. Коли ми активуємо один із них, ми поводимось як дитина, якою ми були. Сплетіння, що є інтерналізацію людей, які нас виростили, та стани, які ми активуємо, Берн називає Батько. У стані Батька ми думаємо, відчуваємо та поводимось як один із наших батьків чи хтось, хто був на їхньому місці. Я-стани, які мають справу з теперішнім і не перебувають в емоційному плані, називаються Дорослим. У стані Дорослого ми адекватно оцінюємо реальність і ухвалюємо рішення, базуючись на фактах, та впевнюючись, що емоції та ідеї Дитини чи Батька не впливають на процес.