Ярослава Стріха

Ґіса, не задирай носа, хоча маєш право. Маро, не заривайся і перестань лупити того Воррена.

— Я ж казав, що ти тут не сама,

. Я жила в тіні Ґіси, він — у тіні Кела.

Тепер ти головою багряна, а серцем срібна