Ренсом Ріґґз

війна — це…

— Вірус, — підхопив Г’ю.

— Що «не визнає кордонів»

Подеколи стара світлина, давній друг чи вицвілий од часу лист нагадає, що ви вже не той, ким були колись, бо ж людини, яка мешкала поміж інших, мала певні цінності, робила той чи інший вибір, щось писала, більше немає. Самі того не помічаючи, ви здолали величезний шлях; дивне стало звичним, а звичне — якщо не дивним, то принаймні незручним чи недоладним.

Сказавши це, хлопець роззирнувся із широко розплющеними від жаху очима. — То ви справді вважаєте, що нам не варто перейматися?