Ренсом Ріґґз

війна — це…

— Вірус, — підхопив Г’ю.

— Що «не визнає кордонів»

Подеколи стара світлина, давній друг чи вицвілий од часу лист нагадає, що ви вже не той, ким були колись, бо ж людини, яка мешкала поміж інших, мала певні цінності, робила той чи інший вибір, щось писала, більше немає. Самі того не помічаючи, ви здолали величезний шлях; дивне стало звичним, а звичне — якщо не дивним, то принаймні незручним чи недоладним.

вона зблідла під тягарем дивовиж, що одна за одною лягали на її плечі

Ми коротко виклали їм усі погані новини

П’ят­десят один відсоток пророцтва — то суцільна поезія, а решта сорок дев’ять — факти.

а тоді настане мить, коли доведеться виступити проти ворога особисто — і це буде жахливо. А ще важко… і криваво

Наша подорож геть пошарпала мої нерви

проникливий погляд очей, що скидалися на розпечені вуглинки

Джуліус Перселл і Себбі Мейфілд — обоє були світло­їдами, попри те що точний характер їхніх здібностей трохи різнився

Пропоную визначитися з тим, як нам повернутися, і, чорт забирай, час рушати