Батько передав Аруну ключі від машини і сказав: «Синку, їдь додому. Мені доведеться йти додому пішки».
— Що?! — вигукнув Артур.
— Так само й Арун відреагував на слова батька. Йому треба було подолати п’ятнадцять кілометрів. А тепер послухай відповідь батька: «Синку, якщо за сімнадцять років я не спромігся навчити тебе довіряти мені, я, напевне, дуже поганий батько. По дорозі додому я маю поміркувати над тим, як бути кращим. І я прошу в тебе вибачення за те, що погано тебе виховав».