Тимур Литовченко

Народився 4 січня 1963 року в Києві. Закінчив Київський політехнічний інститут (нині - НТУУ "КПІ") у 1986 році, за фахом - інженер-металург. По закінченні навчання чесно намагався зробити наукову кар'єру. 3 роки відпрацював в ДКТБ Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона, ще 7 років - у лабораторії високотемпературного паяння ІЕЗ ім. Є.О.Патона. У 1996-97 рр. працював у науково-виробничій фірмі, що згодом збанкрутувала. З 1997 року - в українській журналістиці. У 1997-98 роках - редактор відділу політики, згодом загального в газеті "Селянська спiлка", звідки був звільнений у складі всієї редакції після загального страйку творчих працівників у березні 1998 року. Після звільнення - фахівець по зв'язках зі ЗМІ Спілки орендарів і підприємців України. Паралельно "халтурив" у газетах "Посредник", "Практика предпринимательства", "Труд-Украина". З жовтня 1998 року запрошений на посаду прес-секретаря Міністерства вугільної промисловості України, з 2000 року у зв'язку з ліквідацією Мінвуглепрому - головний спеціаліст PR-підрозділу Міністерства палива та енергетики України. У серпні 2001 року повернувся у велику журналістику власним кореспондентом по Києву, Київській, Чернігівській, Черкаській областях всеукраїнської газети "Голос Донбасса". З літа 2002 року очолив відділ "Стиль" журналу "Політика і культура (ПіК)", згодом очолив відділ "Тема" цього журналу. Паралельно на громадських засадах протягом 2,5 років був головним редактором газети Асоціації єврейських організацій і общин (Ваада) України "Хадашот" ("Новини"). З березня 2004 року - головний редактор журналу "РоботодавецЬ". Серйозно і системно пише фантастику з 1984 року. Перша художня публікація в періодичній пресі - лютий 1989 року (київська газета "Молода гвардія"). Перша книжкова публікація - колективна збірка "Какие мы? Попробуем понять..." (Київ, 1996 рік). Нині - автор (співавтор) 20 книг, авторських і колективних збірок прози, надрукованих в Україні та Росії. У 2007 році - один із засновників, а також перший головний редактор (2007-2009 роки) літературного щоквартальника української фантастики "Український Фантастичний Оглядач (УФО)". Член Національної Спілки письменників України (з 1997 року) та Національної Спілки журналістів України (з 2002 року), заступник голови Творчого об'єднання пригодників і фантастів при Київській організації НСПУ, один із засновників Центру "Свобода слова" (1996 рік), член Українського клубу (з 2003 року). Головний батько-засновник київського Клубу любителів фантастики "Чумацький шлях".