Ірена Карпа

вже про те, що життя минає і що воно надто коротке, аби чекати на інших, не дозволяючи собі без їхньої згоди здійснити заповітні мрії, говорити було зайвим.

Не буває невдалої подорожі, є лише різнокаліберний досвід.

Це насправді добрий рецепт для зміцнення ваших стосунків: хочеш когось любити, спробуй за ним скучити.

Точка збірки, даруйте

навмисно вирушити в довгу

Насправді, все, про що я завжди хочу нагадати собі та іншим, — це час. Яка він розкіш сам по собі, і що то ми самі щосекунди обираємо, куди його витратити: на насолоду чи страждання.

Я, звісно, ходила на йогу і жерла тазиками зелень — бо дуже страшно було, що пузяка розтягнеться і назад шкіра не вернеться, що я буду з таким парашутом робити?

1. Перша порада дівочкам від цинічної тьотьки: не економте на собі. Ну правда. Їжте й пийте те, чого душа просить, не робіть із себе жертву-біданочку. Хочеться вам у номер з джакузі — вперед, хай старається ваш коханий, бо ніколи не знаєш, коли всьому прийде кінець: і казочці, й поїздці, і стосункам, і життю.

Ага, точно. З цією логікою будь-хто, хто розмножився, автоматично осягнув сенс життя. Те, що діти — головне, вони і самі вам скажуть. Але ж (тільки не кажіть про це вашим батькам), ваше життя з початком життя дитячого закінчуватися й не думало. І якщо вірити психологам, щасливих дітей можна виховати лише на власному прикладі. Щаслива мама, задоволений тато, всі цьомаються, жартують, лізуть у гори, варять кашу на багатті, дивляться на овечок, кричать дурним голосом з гори — діти автоматично сприйматимуть життя подібним чином.

Чарівний трюк із пляшечкою (коли воно смокче, вуха розкладає автоматично) може не спрацювати навіть тоді, коли ви морили дитину спрагою до польоту. Що робити, коли воно, біднезне, репетує, наче різане? Нічого.