Ганна Лелів

Дослідження доводять: щойно виникне новий шаблон — ходити на пробіжки чи не звертати уваги на тарілку з пампушками — ця поведінка, як і будь-яка інша звичка, стане автоматичною.

Перше — знайдіть просту й очевидну вказівку.

Друге — чітко визначте винагороду

«Люди мають звичку, колективи — процедуру, — написав професор Джеффрі Годжсон, який усе життя досліджував поведінкові шаблони в організаціях. — Процедура — це організаційний аналог звички»4.

Розсікаючи воду” (Parting the Waters), що досліджує історію боротьби за громадянські права.

щоб ідея поширилася за межами спільноти, вона мусить набирати обертів самотужки

деякі звички такі могутні, що придушують нашу спроможність робити вибір, а отже, ми не відповідаємо за власні вчинки.

Усе наше життя, — цитували ми Вільяма Джеймса в пролозі, — хоч і має визначену форму, є всього лише сукупністю звичок: практичних, емоційних, розумових

перетворити віру на звичку,

Саме звички, зауважив він, дають нам змогу «уперше робити щось насилу, але з кожним наступним разом — усе з меншими й меншими зусиллями, аж поки, урешті, удосталь навправлявшись, робити це ледь не механічно, практично несвідомо»

Отож, існує спосіб, до якого віддавна вдаються активісти, щоб змусити людей долучитися до протесту, навіть якщо ті не надто хочуть брати в ньому участь. Ця форма переконання за сотні років не втратила своєї ефективності. Йдеться про почуття обов’язку