Тесс Ґеррітсен

Я так бачу, настали «ці дні».

Зло не помирає. Ніколи. Воно лише міняє обличчя, міняє імена. Те, що воно торкнулося нас одного разу, зовсім не означає, що воно не скривдить нас ще раз. Блискавка може двічі вдаряти в те саме місце.

– Немає нічого нуднішого за бездоганність, Мур.

Трохи небезпеки — це інколи дуже збудливо,

Ви завжди в кожному доброму слові шукаєте прихований сенс? Джейн, інколи люди хочуть сказати саме те, що кажуть.

Куди ми йдемо, залежить від того, що ми знаємо, а те, що ми знаємо, залежить від того, куди ми йдемо».

Ось до цього й зводилося її життя: їсти, спати і працювати.

Як це було?
— Питаєш, чи хороший ти коханець?
— Ні, я маю на увазі для тебе. Те, що я торкався тебе.
Вона всміхнулася.
— Мені було приємно.
— Я не зробив нічого поганого? Не налякав тебе?
— З тобою я почуваюся в безпеці. Саме цього я найбільше потребую. Почуватися в безпеці. Мені здається, що ти єдиний чоловік, який розуміє це. Єдиний чоловік, якому я можу довіряти.
— Деякі чоловіки заслуговують на довіру.
— Так, але які? Я ніколи не знаю.
— Ти й не дізнаєшся, доки не опинишся у скруті. Саме тоді такий чоловік буде поряд.
— Мабуть, мені ніколи не щастило натрапити на такого

Сьогодні вони знайдуть її тіло.

Сьогодні вони дізнаються, що ми повернулися».

Перед смертю в неї була кровотеча? — запитав Мур