Оноре де Бальзак

хто скаже, яке видовище жахливіше: черстві серця чи порожні черепи?

Наше серце — скарбниця: вичерпайте її відразу — і ви злидар.

Якщо в людському серці є якесь природжене почуття, то хіба це не гордість — бути опорою слабшій істоті? Додайте до цього ще й кохання — цю палку вдячність щирих сердець до джерела своїх утіх, — і ви зрозумієте багато своєрідних явищ у духовному житті людей.

Глибоке почуття ніколи не помиляється в розрахунках.

Обидва юнаки судили суспільство тим суворіше, чим нижче вони посідали в ньому становище, бо люди невизнані мстять світові за своє приниження зверхністю думок.

але те, що в давнину було його силою, сьогодні стало слабкістю:

наші смішні сторони здебільшого походять від високих почуттів, від чеснот або талантів, доведених до крайнощів

Вона спалювала своє життя на вогні нескінченних захоплень і чахла від огиди до всього.

Він удавав із себе знавця дипломатії, науки тих, хто невіглас у будь-якій науці, хто вміє видавати свою порожнечу за глибокодумність; науки, зрештою, дуже вигідної, бо виражається вона зовні тільки в обійманні високих посад; вимагаючи від людей тримати язика на припоні, вона дає змогу невігласові значливо мовчати, відбуваючись таємничим похитуванням голови; і, як відомо, найсильніший у цій науці той, хто плаває, тримаючи голову над потоком подій і вдаючи, ніби він ними керує, хоч насправді уся суть у його особливій легковажності.

Відстань, яка пролягала між цим товариством та буржуазією, те, що в нього важко було проникнути, ніби підносили його й надавали йому умовної вартості. Кожен із цих вельмож мав у очах тутешніх городян певну ціну, як ті черепашки, що правлять за гроші неграм бамбарського племені.