Леонід Горобець

— нащадки мавп, які рушили до савани. Спершу пращурам було сутужно, в савані рослиноїдному примату прогодуватися важко. Свідченням є приклад парантропів — наших родичів, одначе не предків (такі собі двоюрідні пра-пра-прадідусі). Вони були вегетаріанцями і так протрималися декілька мільйоноліть, аж поки їх природний добір на жужіль звів. Що ж до наших пращурів — австралопітеків, то вони також деякий час трималися на рослинних харчах, та згодом живіт до спини прилип — і 3–2 мільйоноліття тому вони регулярно споживали м’ясо

Професія «пожирача падалі» лише спершу здається осоружною, по правді ми й досі не позбулися цієї звички. Мало кому із сучасних людей смакує «свіжина» — м’ясо щойно вбитої тварини. Хижаки із задоволенням поїдають щойно вбиту тварину, людина віддає перевагу м’ясу, що полежало хоча б декілька годин, а то й декілька тижнів, як делікатесна «мармурова яловичина».

Втім основний «інгредієнт» шашлику — це час. Навіть нехитрий маринад за де­яким часом робить кулінарні дива.