bookmate game

Ерін Морґенштерн

  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Одні мої романи тривали десятиліттями, а інші — кілька годин. Я кохала і принцес, і простолюдинів. Гадаю, усі вони теж кохали мене, кожен по-своєму.

    Це типова відповідь Тсукіко. Наче й відповіла, але нічого не зрозуміло. Ізобель більше не наполягає
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Не всіх, — зізнається Селія. — Але тих, хто дивиться на мене так, як ви, запам’ятовую.

    — Це як?

    — Наче вони не можуть вирішити, бояться мене чи хочуть поцілувати.

    — Я вас не боюся, — промовляє Марко
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Який намет ваш улюблений?

    — Хочете правду? Ваш
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Я легко вмію вводити в оману, — усміхається Марко.

    — Тепер я стежу за вами, тож стане складніше.

    — Мені подобається ваша увага, — каже хлопець. — Дякую за це. За те, що залишилися.

    — Пробачаю вам украдену шаль.

    Селія всміхається, а Марко щиро сміється
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Найслабші чари можуть бути найефективнішими, — каже Ізобель і сама дивується, що в голосі бринять сльози.

    Капелюх не відповідає.

    — Не думаю, що ти взагалі на щось впливаєш, — каже далі дівчина.

    Капелюх — ані пари з уст.

    Їй хотілося лише зберегти цирк у рівновазі. Не дозволити суперникам нашкодити одне одному чи тим, хто поряд.

    Аби терези не зламалися.
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    І лише за мить вона розуміє, що насправді на вулиці біля намету кричить Крихітка Мюррей.
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    Гер Фрідрік Тіссен завалюється долілиць, і містер А. Г** підхоплює його.
  • b9262647510has quotedlast year
    — Було б добре, — озивається Крихітка. Бейлі відпускає хлопчикову руку, а дівчинка нахиляється та швидко цілує його в щоку. Малий одразу відчуває, що шаріється. — Добраніч, — додає Крихітка, відходячи.

    — В-в-вам теж, — затинається Бейлі.
  • b9262647510has quotedlast year
    — Я б заклалася, що більше за сукню його цікавить те, що під нею.

    Селія сміється, але вона знає, що Тітонька Падва не помиляється. Дівчина відчуває, як Марків погляд увесь вечір обпікає їй потилицю, і це стає чимдалі важче ігнорувати.
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Сновида — це той, хто може знайти свій шлях лише в місячному сяйві, і кара його в тому, що він бачить світанок раніше за решту світу.

    Оскар Вайлд, 1888
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)