Ліндсі К. Гібсон

Те, що вас виховували емоційно незрілі батьки, могло стати причиною вашого почуття безпорадності і в дитинстві, і в дорослому віці. Через брак батьківської емоційної уваги здається, що ваші бажання не мають значення. Можливо, ви навіть вважаєте, що вам залишається тільки чекати, поки хтось дасть вам те, що вам потрібно.
Важливо усвідомити, що дитячий досвід повної безпорадності може травмувати. Коли в дорослому віці такі люди знову стикаються із цим переживанням, це може спричинити у них відчуття краху й призвести до таких думок: «Я нічого не можу зробити, і ніхто мені не допоможе». У дитинстві чутливих інтерналізаторів могло настільки вразити це почуття, що вони й далі вважають себе жертвами, які не можуть нічого контролювати і перебувають під владою могутніх людей, які відмовляються давати їм те, що їм вкрай потрібно.

дати іншій людині достатньо інформації, на яку вона буде спиратися, усвідомлюючи почуття до вас, ви маєте виражати своє справжнє «я».

вчитися на власних помилках, оскільки вони позбуваються стресу,

тільки-но він виникає.

Коли їх переповнюють емоції, вони або заперечують серйозність своїх проблем, або звинувачують

Порівняно з іншими дітьми, вони відчувають емоційний біль сильніше, тому життя поруч з емоційно незрілими батьками травмує їх більше.

Коли інтерналізатори переживають болісні емоції, вони набагато частіше мають сумний вигляд або плачуть — саме це важко витримати батькам,

які панічно бояться вияву почутті

моційно незрілі батьки можуть сварити або карати дитину-екстерналізатора за погану поведінку, тимчасом як почуття інтерналізатора

життя, хай назве її «Сльозами горя не здолаєш». Їй було ду

Весь біль цього страждання можна побачити у відео за пошуковим запитом «still face experiment».

проблем, може спасти на думку, що відмова від своїх потреб і самовідданість допоможуть отримати бажану любов.