У Дантиній шафці лежали дві щітки. Одна, з каштановим оксамитом на спинці — за Майкла Девітта, а друга, з зеленим оксамитом на спинці — за Парнелла. Щоразу, як він їй приносив тоненький папір, Данті давала йому цуцю.
Софія Грицикhas quoted2 years ago
Що воно значить — цілувати? Ти підводиш обличчя, наприклад, кажучи «Добраніч», а мама нахиляє обличчя. Це і є воно — цілувати. Мама торкає губами твою щоку; губи в неї ласкаві, щока від них мокріє, і чується ледь чутно: цьом. І навіщо двоє людей роблять таке обличчями?
Софія Грицикhas quoted2 years ago
Стівен Дедалу Підготовчий клас Коледж Клонґовз Вуд Саллінз Графство Кілдар Ірландія Європа Світ Всесвіт
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
Мої слова здаються вам темними. Насправді ж темрява у наших душах, хіба ні? Милозвучніша. Наші душі, вражені гріхами нашими, горнуться до нас іще щільніше, так, як горнеться жінка до свого коханого — щільніше й щільніше.
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
кидаю від себе цю недалекосяжну тінь, особливі для кожного обриси фігури, і кличу її назад до себе. А будь вона нескінченна, чи була б вона моя, формою моєї форми? Хто бачить мене тут? Хто де-небудь, коли-небудь прочитає те, що я оце написав?
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
враз він помчав, мов заєць, вуха метлялися позаду, женучися за тінню чайки, що низько тут пролетіла.
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
Поетична ідея: рожеве, потім золоте, потім сіре, потім чорне. Одначе правдива картина. День, потім ніч.
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
Їхній пес{107} гасав піщаним берегом, який дедалі затоплювали хвильки припливу, шастав, нюшачи все навколо. Наче шукав щось таке, що пропало в його минулому житті.
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
Послухай-но: ось чотирислівна мова хвиль: сіісуу, грсс, рсіісс, уусс.
Svetlana Kruglikovhas quoted2 years ago
Ви знаєте, що я вам скажу? А що, містере О’Рурку? Знаєте що? Росіяни — вони такі слабкі, що японцям їх і на один зуб не стане.