Воно-то й добре мати талан. Та ще краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька»
Daria Фещукhas quoted7 months ago
Не можна, щоб людина доживала віку в самотині,— подумав він.— Але нічого не вдієш.
Daria Фещукhas quoted7 months ago
і він зрозумів, що людина в морі ніколи не буває самотня.
Daria Фещукhas quoted7 months ago
Те, що він доводив це вже тисячу разів, нічого не важило. Тепер треба було доводити знову. І так щоразу — все наново; отож, роблячи своє діло, старий ніколи не оглядався на минуле
Daria Фещукhas quoted7 months ago
— Але людина створена не для поразки,— промовив старий уголос.— Людину можна знищити, а здолати не можна
Daria Фещукhas quoted7 months ago
Не треба стільки думати, старий,— мовив він уголос.— Пливи собі своєю дорогою, а там буде видно. «Не можу я не думати,— заперечив вів сам собі.— Адже це все, що мені лищилося.
Daria Фещукhas quoted7 months ago
Але ти любив її, коли вона була жива, та й тепер любиш. А коли любиш — то і вбити не гріх. Чи, може, ще й більший гріх?»
Daria Фещукhas quoted7 months ago
«До того ж,— подумав він,— усе на цьому світі так чи так когось чи щось убиває.
Daria Фещукhas quoted7 months ago
— Але ти, старий, нічого не взяв. А тепер не час думати про те, чого в тебе нема. Подумай краще, що можна вдіяти з тим, що є»
Korowkahas quoted7 months ago
Геть усе в ньому було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело й непереможно.