Сергій Лобода

  • Yulia Ivanchukhas quotedlast month
    І взяв він вогонь палаючий, і вийшла з нього Ліліт. І вдихнув Бог у неї душу свою
  • shakunka03has quotedlast year
    — Знаєте, коли я ще вчився, був випадок в одному з пологових будинків, — тихо сказав Михайло, намилюючи руки. — Ні з того ні з сього почали вмирати породіллі та їх немовлята. Напевно, тому я і вибрав собі таку спеціалізацію
  • shakunka03has quotedlast year
    тебе благо, а що зло. Для Бога цього не існує.

    І дивився Адам на дружину свою і не розумів: як? Хіба те, що творить він не благо?

    І сказала Ліліт: він дозволив тобі впасти. Ти злякався. Ти відчував біль. Благо це?

    Мовчав Адам.

    Але нетерпляча була Ліліт: скажи мені, Адаме? Чи створив для тебе Бог зло?

    І шепотів Адам тихо: так.

    Посміхалася переможно Ліліт і казала: ні. Він не творив тобі зла.

    І дивувався Адам: як? Але ти ж сказала
  • shakunka03has quotedlast year
    Відповідала Ліліт: це ти його створив.

    Та не розумів Адам: чому? Якщо я впав, то Бог дозволив мені це зробити. Тому він хотів, щоб я відчув біль. Він хотів мені зла.

    І рекла Ліліт: тільки ти вирішуєш для себе, що є добро і зло. Скажи мені, хіба було злом, що ти впав, для цього берега? Або дерев? Для птахів, що кружляють над нами? Для Бога є тільки істина.

    І запитував Адам дружину свою: тому що він не відчуває мого болю?

    І відповідала вона йому: тому що для нього немає болю. Для нього немає радості, немає горя, немає ненависті.

    І злякався Адам: і любові немає
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)