Дреда Сей Мітчелл

Лишень коли ти вже переїхав, на тебе чатують неприємні сюрпризи.

Я намагаюся викинути це з голови, але воно нікуди не дівається — оце пекельне відчуття першого вечора, проведеного в чужому будинку.

Лист самогубця. Прощання з життям. Там, унизу аркуша, є ще кілька рядків, набазграні олівцем. Вони, схоже, написані якоюсь незнайомою абеткою, але я взагалі не надто розуміюся на іноземних мовах, тому мені годі прочитати, що там написано.

У нашій родині було заведено, щоб мама завжди приховувала власні почуття, наче стверджуючи, що саме це й належиться робити всім мамам. Мами тримають усе докупи, вони не мають права розклеюватися. Це саме вони — справжній кістяк кожної сім’ї.

«Якщо ти винуватий без вини, знайди спочинок — вічним сном засни».

Я натискаю на дверну ручку.

перш ніж він покине цей світ назавше?
Будинок знову огорнула тиша.

Нікого не цікавили ані його пояснення, ані перепросини, ані навіть він сам.

— Ласкаво просимо, як казав павук мусі1. До речі, я — Джек.

Я вирішую не вшановувати цю ремарку відповіддю.