Віктор Франкл

людину можна позбавити всього, крім єдиного: останньої людської свободи — обирати власне ставлення до будь-яких наявних обставин, обирати власний шлях.

Стурбованість людини, навіть відчай, що викликані нікчемністю життя, — це духовне страждання, але в жодному разі не душевна хвороба

Жодну людину і її долю не можна порівнювати з іншою людиною або іншою долею

Життя нагадує відвідини стоматолога. Завжди думаєте, що найгірше ще попереду, й ось усе вже позаду».

лова Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати майже будь-яке як», — можуть стати провідним гаслом для всіх психотерапевтичних і психогігієнічних зусиль задля порятунку ув’язнених

Саме в цьому полягає центральна тема екзистенціалізму: жити означає страждати, вижити означає знайти сенс у стражданні.

Найболісніша складова побиття — це образа, закладена в ньому

любов — це остаточна й найвища мета, до якої повинна прагнути людина.

кохання охоплює не лише фізичну істоту коханої людини. Воно знаходить найглибший сенс у її духовному існуванні, її внутрішній суті.

Життя нагадує відвідини стоматолога. Завжди думаєте, що найгірше ще попереду, й ось усе вже позаду