Мирослав Шкандрій

На підтвердження цього Лівшиць у прекрасному розділі, присвяченому «Гілеї», стверджує, що «Ланку», яка відбувається в Києві з 2 до 20 листопада 1908 року і в якій взяли участь Давид, Людмила та Володимир Бурлюки, Екстер, Богомазов, Прибильська, Гончарова, Ларіонов та інші, можна розглядати як першу футуристську виставку в Російській імперії, особливо зважаючи на те, що всі учасники підписали колективний маніфест

перед Першою світовою війною футуристи, які об’єдналися навколо Давида Бурлюка, теж поєднали себе з українофільним «міфом» степу. Позитивний образ дикості вони протиставили образові негативному, представленому в роботі Антона Чехова «Степ» (1988) чи в «Селі» Івана Буніна (1910). Бурлюкова літературна й мистецька міфологізація степу відіграла важливу роль у визначенні дореволюційного футуризму та кинула виклик естетиці символізму.

київська виставка «Ланка» 1908 року та період існування «Гілеї» в Чорнянці можуть із ними гідно конкурувати.