Мирослав Шкандрій

На підтвердження цього Лівшиць у прекрасному розділі, присвяченому «Гілеї», стверджує, що «Ланку», яка відбувається в Києві з 2 до 20 листопада 1908 року і в якій взяли участь Давид, Людмила та Володимир Бурлюки, Екстер, Богомазов, Прибильська, Гончарова, Ларіонов та інші, можна розглядати як першу футуристську виставку в Російській імперії, особливо зважаючи на те, що всі учасники підписали колективний маніфест

перед Першою світовою війною футуристи, які об’єдналися навколо Давида Бурлюка, теж поєднали себе з українофільним «міфом» степу. Позитивний образ дикості вони протиставили образові негативному, представленому в роботі Антона Чехова «Степ» (1988) чи в «Селі» Івана Буніна (1910). Бурлюкова літературна й мистецька міфологізація степу відіграла важливу роль у визначенні дореволюційного футуризму та кинула виклик естетиці символізму.

київська виставка «Ланка» 1908 року та період існування «Гілеї» в Чорнянці можуть із ними гідно конкурувати.

У 1910–1911 роках утворилася група «Гілея», до складу якої ввійшли троє братів Бурлюків (Давид, Володимир та Микола), Лівшиць, Каменський, Хлєбніков, Олена Гуро (її будинок у Санкт-Петербурзі всі вони часто відвідували, він став для «гілейців» другим штабом), Маяковський та Кручоних. Гості

Для «гілейців», які з 1913 року вирішили називатися футуристами, Бурлюк обрав ідею варварської енергії та сили

1914–1918 роках, коли там проживала вся сім’я, будинок став їхнім родинним музеєм. Коли під час Революції 1917 року з будинку потрібно було евакуюватися, у ньому налічувалося 250 ікон, картин Кандинського, Гончарової, Явленського, Франца Марка, Лентулова, Екстер та інших, а також знахідки зі скіфських курганів, включно з 70 скелетами та 200 черепами

На противагу цьому гурток Бурлюка ідентифікувався з образом гомінливої грецької цивілізації, яка постійно контактувала з войовничими скіфами. Ба більше: вони відчували себе пов’язаними з цим світом прямо та безпосередньо. У 1907–1912 роках брати Бурлюки проводили археологічні пошуки в Криму, розкопавши близько 50 могильних курганів, у яких вони знайшли різні артефакти, які пізніше передали Херсонському музею, їхньому «сімейному музею»

Окрім інших речей, він колекціонував зроблені вручну вивіски.

Образ степу у творах Давида також значною мірою сформувався під впливом історії його сім’ї. Він пишався тим, що був нащадком запорожців

Лівшиць просто незабутньо описує процес, коли Бурлюк витягував нові полотна на вулицю, вимазував їх у рідкій багнюці, а згодом малював поверх налиплих шматків ­глини та піску, щоб ландшафт «ставав плоттю і кров’ю землі Гілейської»