Це просто вау 😍🔥
Після посередньої першої частини Бота я не очікувала буквально нічого від продовження і на початку читала без жодного ентузіазму. Яким ж приємним здивуванням став Бот-2.
Десь було написано, що жанр цієї книги - наукова фантастика. Насправді, науки тут мало, вона вся залишилася в першій частині. Значно більше фантастики і трилера. Дуже хорошого трилера. Моментами мені справді ставало страшно після прочитання. З одного боку мозок усвідомлював, що це всього на всього написана на папері вигадка, а з іншого він постійно сигналізував організм про можливу небезпеку і сповнював його відчуттям тривоги та жаху.
Приємно було побачити героїв з іншої книги Кідрука (я з ними познайомилася раніше, бо читаю твори авторів хаотично, а не в порядку виходу на світ), вийшов дуже цікавий перетин персонажів зі світу книг автора.
Головні герої за увесь час прочитання стали рідними і усе що відбувається з ними ти сприймаєш з якимось внутрішнім трепетом.
Надзвичайно напружений і цікавий сюжет. У кінці я просто не змогла змусити себе припинити читати.
На відміну від першої частини, відсутні великі пусті шматки тексту. Більшість написаного (крім початку, на мою думку, він трішечки затягнутий) тим чи іншим чином доповнює загальну картину або впливає на емоції читача.
Тепер про мінуси. Усі герої постійно щось недоговорюють або ігнорують, інколи приймають максимально дивні та нелогічні рішення. Час від часу ти просто кричиш в екран: Скажи це вголос, це важливо. Незрозуміло, чому після усього пережитого і побаченого вони досі заперечують дійсність і відмовляються вірити в те, що відбувається (наприклад, Тимур на початку чи Ріно в кінці). Камон, ви пережили набагато гірше, додайте два плюс два нарешті.
Тим не менш, це ще один прекрасний твір Кідрука. Не рекомендую читати тільки другу книгу з серії, бо втрачається величезна частина важливого контексту (на то це й серія книг, а не окремі твори 🥲). Тепер з нетерпінням чекаю на третю книгу і сподіваюся, що вона не розчарує
Обожнюю книги Кідрука, бо у них завжди є багато цікавої нової інформації, яка абсолютно непотрібна середньо статистичній людині, але якою можна виї**нути** (якщо ти до кінця оповіді цю інформацію не забудеш, звісно. Я зазвичай забуваю 🥲). Основна задумка - супер, частину книги, де вона втілена читаєш і не можеш відірватися, але все інше, ну вашу маму.... Я думала, що поїду в джунглі швидше, ніж головні герої. ДОВЖЕЛЕЗНИЙ нуднуватий і трошки непотрібний вступ у сотні сторінок, де персонажі розкриваються з одного боку, щоб потім в екстремальних обставинах виявитися абсолютно іншими людьми 🫠 Не зрозуміло, чому деякі репліки подаються англійською, хоча головні персонажі завжди неї спілкуються між собою (для антуражу?).
(СПОЙЛЕРИ) До внутрішніх мотивів персонажів теж є питання. Українець такий: "Вбивайте мого дуже розумного найкращого друга, я вам нічого не скажу. Ой, стоп, а оцю дівчину, яка мені подобається, хоча зустрічається з іншим і якій на мене АБСОЛЮТНО начхати не чіпайте - я все скажу. І БАЙДУЖЕ, ЩО ДРУГА ВБИЛИ". Це пиз****. Я могла б поскаржитися і на кінцівку (після якої вам нічого не буде зрозуміло про майбутнє героїв), але прочитала достатньо книг Кідрука і вже звикла до його відкритих і незрозумілих закінчень. 😔🤦🏼♀️
Цю книгу рятує дуже цікава кульмінація і основна задумка, які згладжують всі недоліки і провтики. Загалом, 7/10. 🫶💖
Кожна людина наділена природною цікавістю, тому заглянути за шпарини чийогось особистого життя у "законний" спосіб є напрочуд цікаво
Книга також підвищує обізнаність стосовно Бразилії, і звичайно без інженерних описів у Кідрука нікуди
Те що не сподобалось це сама манера опису книгу, конкретно: прямі звернення до читача