Андрі Рєпи

Ти відповідальний за своє життя від моменту свого народження.

Наразі найважливіше для тебе — це ти сам.

Я — ВИЯВ БОГА, Я — БОГ, А ОТЖЕ, Я МОЖУ СТВОРИТИ ВСЕ, ЩО ХОЧУ, І ВСЕРЕДИНІ СЕБЕ МОЖУ ДОСЯГНУТИ ВЕЛИКОГО МИРУ І ВЕЛИКОЇ СИЛИ

ТЕПЕР Я ВВАЖАЮ СВОЄ ТІЛО НАЙКРАЩИМ ДРУГОМ І МОЇМ ПРОВІДНИКОМ НА ЗЕМЛІ І Я ЗНОВУ НАВЧАЮСЯ ПОВАЖАТИ СВОЄ ТІЛО, ПРИЙМАТИ І ЛЮБИТИ ЙОГО ТАК, ЯК І НАЛЕЖИТЬ

ші поводяться з тобою так, як ти сам поводишся з собою.

Було б набагато мудріше навчитися любити іншого таким, яким він є, і прийняти іншого з його вибором, яким йому «бути». Однак можливо й те, що, хай навіть прийнявши одне одного й визнавши кожен свою відповідальність, подружжя вирішить розлучитися. Партнери зрозуміли, що засвоїли те, чого мали навчитися разом. Тоді розлучення відбувається в гармонії і любові. Вони й надалі залишаються друзями. Коли через сварки та нерозуміння подружжя вирішує розлучитися, тому що не може ні прийняти, ні витерпіти одне одного, це схоже на втечу.

Що більше ти любиш, то більше здобуваєш перемог і менше від тебе потрібно зусиль. Це утверджує тебе в бажанні продовжувати. Не забувай: коли ти засуджуєш або критикуєш когось, так ти стверджуєш, ніби ти один БОГ, а інші ні. Кожна людина, навіть найстрашніший убивця, народжений любити й одержувати любов

ти втілюєш у собі якраз те, чого не любив у батьках. Ось для якого уроку ти обрав їх: щоб вони показали тобі, які риси ти досі не приймаєш у собі самому.

навчити їх ставати відповідальними якомога раніше. Наприклад, якщо дитина одного ранку вирішить не піти до школи, тому що їй просто не хочеться, і вона попросить матір написати їй записку про те, що її дитина хвора, то це означає, що вона зробила своє рішення, але при цьому не забажала брати на себе його наслідки. В такому разі відповідальна за свої слова та вчинки мати мала б написати в цій цидулці: «Мій син ліниться і не схотів іти до школи». Дитині навряд сподобалася б така записка, вона напевно стала б рюмсати, на що матері залишається лише відповісти: «Це твоє рішення. Чому я маю брехати й вигадувати виправдання, за які мені доведеться червоніти? Ти сам вирішуєш — отож бери на себе відповідальність за наслідки!»

Якщо ти думаєш, що не замерзнеш, — добре, як знаєш. Але коли змерзнеш, швиденько вертайся й одягнись тепліше». Так дитина повністю змінить свою поведінку. Вона не застудиться, адже не думатиме про хворобу, а коли відчує, що їй стало холодно, повернеться і з власної волі одягне ще що-небудь