Ель Кеннеді

Хочу поставити тобі одне запитання, так, із цікавості, — каже Ханна. — Вранці, коли ти прокидаєшся, ти милуєшся своїм відображенням у дзеркалі одну годину чи дві?

— Дві, — весело відповідаю я.

— Ти в захваті від себе?

— Звичайно, ні, — різко хмикаю. — Я цілую свої біцепси, потім дивлюся в стелю і дякую великому босу нагорі за те, що він створив такий досконалий зразок.

Думаю, ти єдина, хто відшив його.

— Шкода, що жіноча частина нашого населення не така розумна, як я.

Ось, — каже він, простягаючи мені телефон. — Відправ цю сексуальну фізіономію всьому списку контактів і повідом, що я везу тебе додому. Завтра, якщо тебе знайдуть мертвою, всі знатимуть, чиїх рук це діло. Якщо хочеш, можеш всю дорогу тримати палець на кнопці "Спасіння", — він роздратовано зітхає. — А тепер я можу відвезти тебе додому?