Ґретхен Рубін

Суть довколишнього порядку не в тому, щоб мати менше чи більше, а в тому, щоб любити те, що маємо.

Може, ця річ задовольняє потребу, якої більше не існує? (Визнати таке важко, тож будьте до себе вимогливі.)

Робити добре те, чого не варто було робити взагалі , — чи не найбільше марнування часу

Кажуть, що час усе змінює, але насправді все треба змінювати самотужки.
Енді Воргол

Жити й увесь час хотіти якихось дрібниць — це хоч і не мука, але постійна досада.
— cамуель джонсон —

Девід Екерд, професор соціології та геронтології, спостеріг, що після досягнення людиною п’ятдесятирічного віку із кожним десятиліттям знижується ймовірність того, що людина почне позбуватися своїх речей.

Мийте посуд, доки куховарите; вішайте одяг у шафу відразу після того, як надягнете піжаму; складайте теки в шухляду для документів, щойно знайдете те, що шукали. Якщо наводити лад, доки займаєтеся ділом, то значно простіше тримати безлад під контролем.
Більшості людей легше виконувати дрібні завдання, щойно вони виникають, аніж починати велику справу наприкінці.

Тільки те, що ми зайняті, не означає, що ми працюємо плідно. Робота — це одна з найнебезпечніших форм прокрастинації.

Маленьке щоденне діло, якщо його й справді виконувати щодня, переважить епізодичні труди Геркулеса.
— ентоні троллоп —

Є один зі способів розпізнати прибирання-з-відкладання. Запитайте себе: «Якщо я виконаю це неприємне завдання, то чи й далі матиму потребу наводити лад довкола?». Якщо не матимете, то це прибирання-з-відкладання.