Сергій Щербаков

Ніколи, ні з ким і ні про що не сперечайтеся. Хіба що заради спортивного інтересу, любові до процесу та бажання тицьнути опонента носом у суперечливість світу. Суперечки не породжують жодних істин — вони безплідні, ніби безконтактне карате.

жодної остаточної правди не існує і не з’явиться, а все, у чому ви на 100 % упевнені сьогодні, зі стовідсотковою гаран­тією втратить актуальність, зміниться до невпізнавано­сті або відімре — варто лише почекати

Навчайтеся НЕ для того, щоби щось дізнатися, але для того, щоби потрапити в коло людей з однаковою картиною світу. Навчання — це соціальний феномен. Він не відкриває правди та не дає об’єктивних смислів — лише загальні теми для обговорення (добре, що завжди порожні та безглузді).

Істина — це хаос.
І що ближчі ми до істини,
то сильнішим є хаос.

Коли дівчина зраджує хлопцеві — проблема не в тому, що двоє дорослих людей на 20 хвилин схрестили геніталії (сподіваюся, у презервативі), а потім пішли у своїх справах. Справжній епіцентр апокаліпсису — це загроза персональній історії. Адже більшість із нас, чоловіків, повторює собі рефреном (особливо замолоду) «така вже я людина — зраду не пробачу». А якщо вона вже сталася, існує лише дві опції: або розпрощатися з дівчиною, або змінювати історію. Зрозуміло, жоден розмір грудей не витримає конкуренції із зацикленою платівкою вашого розуму.

довіра — це базова опція людської психіки

Що насправді варто перевіряти ще раз (я маю на увазі «намагатися»), так це ті факти й події, які безпосе­редньо впливають на ваше життя.

не наукові публікації, на які посилаються в улюбленій книжці. Бо нау­кових публікацій дуже багато, і всі вони одна одній суперечать. А ви — один. І життя у вас не гумове.

Ми ніколи не доперевіряємося до самісінької істини, оскільки: 1) першоджерело завжди може бути продовжене ще на кілька кроків уперед; 2) для ретельної перевірки треба забагато часу, і коли я кажу «забагато», то оперую категорією людських життів, а не годин або тижнів; 3) що глибше вкопуєшся в контекст і деталі фабули, яку перевіряєш, то актуальнішими стають перші два пункти, поступово пожираючи всю доступну інформацію та весь доступний час.

у будь-якій перевірці фактів ми рано чи пізно обов’язково наближаємося до такої межі, за якою переВІРИТИ вже не вийде, залишиться тільки ­до­ВІРИТИся