Тед з головою занурився в багаторічні архіви Босого Кена Боба. Він з’ясував, що Леонардо да Вінчі вважав людську стопу, з її дивовижною «системою підресорювання», складеною з однієї четвертої всіх кісток тіла людини, «шедевром інженерії і витвором мистецтва». Дізнався про Абебе Бікілу, ефіопського марафонця, який у 1960 році босоніж пробіг олімпійський марафон вимощеними бруківкою вулицями Рима і став переможцем, і про лікаря Чарлі Робінса, пророка серед медичних невігласів, який завжди ганяв босяка і запевняв, що зовсім не біг шкодить людському тілу, а бігові кросівки.
Та найбільше Теда вразив «Маніфест голих ніг» Босого Кена Боба. У Теда аж мороз пішов по шкірі — здавалося, це одкровення написане спеціально для нього. «Багатьох із вас, мабуть, мучать хронічні травми, пов’язані з бігом, — починає Босий Кен Боб. — Взуття блокує біль, а не ударні навантаження! Біль учить нас бігати правильно і комфортно! Ваша манера бігу зміниться, щойно ви позбудетеся кросівок».