Оскар Уайльд

Але в наш час люди стали боятися самі себе. Вони забули найвищий з усіх обов'язків — обов'язок перед самими собою. Звичайно, вони доброчинні. Вони годують виснажених і одягають жебраків, але їхні власні душі голодні й голі. Мужність покинула нас. А можливо, ми ніколи й не мали її. Страх перед суспільством, що є основою моралі, страх перед Богом, що є таїною релігії, — ось що владує нами

Щаслива людина — завжди добра, але добра — не конче щаслива.

Ти, з твоїм суворим обличчям і чорним як вугіль волоссям, — і цей юний Адоніс, наче зроблений із слонової кості й трояндових пелюсток!

юнак — з ніжними обрисами ясно-червоних уст, чистими блакитними очима, злотистими кучерями

впливати на когось — означає віддавати комусь власну душу

Але й найхоробріший із нас боїться самого себе

Сібіл Вейн уособлює для вас усіх романтичних героїнь; що одного вечора вона Дездемона, іншого — Офелія; що, вмираючи Джульєттою, вона оживає Імогеною

Те, що ти розповів мені, — чистісінький роман, мистецький роман, так би мовити. А найгірше в усякому романі — що після нього людина стає зовсім неромантичною.

Час — ревнивий, він зазіхає на ваші троянди й лілеї.

Щаслива людина — завжди добра, але добра — не конче щаслива.