Василь Симоненко

Я нікого так не люблю, як дідів. Це жива мудрість, неписана історія нашого народу.

Чи понятно вам теперечки, добродiю, вiдкiль сiя напасть постиже нашу палестину, яко не iмами нi краплi дощу, даже i до днесь?

дасть бог свiт, дасть i совiт, то й порадимось, що треба робити».

Квіти люблять щасливих.

Хто росяного ранку знайде незаплакану квітку, той буде дуже щасливий.