Наталія Гурницька

Від долі, як і від себе, не втечеш

Яка все-таки людина дивна істота — майже ніколи не почувається абсолютно задоволеною тим, що має

Минуле тому й називається минулим, що воно минуло і не залишило по собі жодного іншого сліду, аніж той, який є

Вона Богу душу винна

ладна небо до неї прихилити.

тих вибриків ніколи не бракувало

біду багато не треба… П

гарну, звабливу та жадану жінку.

очі, усмішку, рухи, голос по-справжньому щасливої жінки.

теплих родинних стосунків, надійного і коханого чоловіка, здорових та чемних дітей, достатку, злагоди і впевненості в майбутньому.