Вся тремчу, а так і здається, що тону в нім, роблюсь частиною його.
nastyuherahas quotedlast year
Сталося, склалося – що порадиш? Треба брати життя, яке є, треба жити, як можна.
Анна Ющикhas quoted9 months ago
Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене. От що, небоже!
Анна Ющикhas quoted9 months ago
! Я, караючи тебе, потерпіла сто, тисячу разів дужче, як ти, і за моє терпіння..."
b0206958304has quoted2 years ago
Хіба ж женщини можуть інакше? Те, що вам, твердшим, тупішим, видається кокетерією, комедією, се у них найінтимніший, несвідомий вияв їх натури, се у них таке просте, і конечне, і неминуче, як дихання легкими і ходження ногами
nil6tahas quoted10 months ago
Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене.
nil6tahas quoted10 months ago
Тямиш, як ти обтирав мені сойчину кров із уст, і цілував мої уста, і вцитькував мене? А того-таки й не допитався, за що я забила сойку. А на обід ми з’їли її смажену. І сміялися. Тямиш? Але я тоді вже знала, що нам не бути в парі, що та сойка – то наша розлучниця.
nil6tahas quoted10 months ago
– І ти, Массіно, так віриш мені? – запитала я. – Хіба ж можна не вірити тобі? Не вірити отсьому?.. І ти притиснув мене до себе і цілував мої уста.
nil6tahas quoted10 months ago
– А що таке щастя? Я глядів на тебе. Мені було так любо глядіти на тебе, впиватися твоєю красою. Се було моє щастя.
Алена Сычеваhas quoted18 days ago
Нічого не бажаю. Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення. Печеного леду не слід бажати.