Однак мене не покидає відчуття, що твої ручки ще й досі торкаються конструктора. Я не наважився зрушити з місця жодної рейки.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Я мимоволі ловлю себе на тому, що сам збиваюся на тон, яким літні тітки цокотять до малих дітей. А це нікуди не годиться, бо ж пишу я дорослому Ґеорґові, якого ніколи не бачив і з яким ніколи не зможу щиро порозмовляти.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Та як би мені хотілось зупинити час!
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Не треба мені більше ні нових знань, ані вражень, лиш би якнайдовше утримати те, що маю.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Мені неймовірно приємно і неймовірно важко водночас відпроваджувати тебе до садочка. Хоч ноги мене ще носять, і твого спортивного автомобіля штовхаю заввиграшки, та все ж знаю, що моє тіло точить важка хвороба.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Я хочу, щоб ти знав: писати осиротілому синові — пекельна мука, хоча читання теж завдасть болю.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Не встиг я увійти досередини, як вона пронизала мене своїм поглядом.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Можливо, у неї схильність до самоіронії. Не кожна людина може похвалитися такою рисою.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Але тоді — за багато років до твого народження — не було ще твоєї маленької ручки в моїй долоні.
Anastasiivnahas quoted2 years ago
Не встиг я й оком змигнути, як вона вихопила в мене з рук одну помаранчу, вистрибнула з трамвая і зникла, грайливо-легка, мов фея з казки.