Марк Антонін Аврелій

Я нещасний тому, що зі мною сталося те-то і те-то. — Аж ніяк, ні. Навпаки, я щасливий тому, що, хоча це і сталося зі мною, я все ж не віддаюся печалі, не зламаний сьогоденням, не страхаюся прийдешнього. Трапитися ж це могло з будь-ким, але не кожен залишився би безпечальним. Чому ж перше більше нещастя, ніж друге — щастя? Чи назвеш ти взагалі нещастям для людини те, що не перешкоджає людській природі досягти її мети?

Що роблять люди! Своїх сучасників, які живуть разом з ними, вони прославляти не бажають. А самі, тим часом, надзвичайно високо цінують славу у нащадків, яких вони ніколи не бачили і не побачать. Адже це майже те саме, що засмучуватися з приводу того, що предки не складали тобі шану.

Якщо щось тобі не підвладне, то не вирішуй, що воно неможливе для людини взагалі. Але якщо щось можливе для людини і властиве їй, то вважай, що воно доступне і тобі.