Марк Антонін Аврелій

я користувався послугами чудових вчителів вдома і зрозумів, що на таке варто витрачати кошти.

Адже божевільні ті люди, котрі все життя виснажують себе справами, не маючи певної цілі, з якою треба було б погоджувати всі прагнення та уявлення.

Під час гімнастичних вправ хтось подряпав тебе нігтем або ударом голови поставив синець. Ми не надаємо значення цьому, не ображаємося і не будемо надалі дивитися на нього, як на зловмисника, хоча і будемо берегтися його — не як ворога, або людини підозрілої — ми просто будемо спокійно поступатися йому шляхом. Нехай буде так і в іншому: багато чого не повинні ми вважати за провину тих, хто ніби змагається разом з нами на життєвій арені. Адже можна, як я сказав, ухилятися від зустрічей, не підозрювати і не ненавидити.

Цілком можливо не складати собі ніякого переконання з приводу чогось і позбавити душу тривог. Бо власне речі, за своєю природою, не беруть участі в складанні наших суджень

Викоріни уяву. Поклади край потягу до будь чого. Не виходь за межі сьогодення. Пізнай те, що відбувається як з тобою, так і з іншими. Розклади і поділи всі предмети на початок причинний і початок матеріальний. Думай про останню годину. Дозволь чужим помилкам залишатися там, де вони мали місце.

кщо ти засмучуєшся з приводу чогось зовнішнього, насправді пригнічує тебе не власне ця річ, а твоє судження про неї. Але усунути останнє — у твоїй владі.

володієш ти розумом?» — «Володію.» — «Чому ж ти не користуєшся ним? Адже якщо він буде робити свою справу, що залишиться тобі ще бажати?»

Нехай не турбує тебе майбутнє! Адже ти досягнеш його, якщо це буде потрібно, якщо володітимеш тим же розумом, яким ти користуєшся в сьогоденні.

І тіло повинно мати певну поставу, не бути метушливим ні в русі, ні в жестах.

Це страждання не нестерпне і не вічне, якщо тільки ти будеш пам'ятати про його межі і не будеш нічого домислювати від себе».