«Захар Беркут» Івана Франка — це історична повість, в якій описуються події 1241 р., коли жителі українських Карпат боролися проти монголо-татарської навали. Автор зображує вояків мужніми і безстрашними: Захар Беркут, який стоїть на чолі громади села Тухля, його син Максим ризикують життям, а дочка боярина Мирослава покидає зрадливого батька, аби стати на шлях правди. На тлі історичних подій також вимальовується романтична лінія — кохання Максима і Мирослави, яких доля врешті привела до шлюбу. Лише у єдності і згуртованості можна досягти перемоги — така основна думка повісті Івана Франка «Захар Беркут».
