Не прихильник російської мови ні в якому разі але виконання Всеволода вище будь-якої існуючої похвали, але після "Крові єльфів" книга наче втрачає своєї надбаної атмосфери від романтично-епічної саги про аполітичного відьмака-вбивці монстрів до "революціонера" який цікавиться і знає всі політичні подробиці неверленду і не рідко сам займається політичними справами(на бенкеті в цинтрі). Тому будьте готові що після третьої книги трошки зміниться атмосфера але це ніяк не вплинуло на моє враження про цю книгу зовсім навпаки дає змогу зануритися з головою в світ відьмака Геральта